ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ В РАЗІ ОТРУЄННЯ ПРЕПАРАТАМИ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ

Людина створила багато хімічних речовин, які дуже полегшили її побут. Однак часто ці надійні помічники можуть становити загрозу її здоров’ю.
Перш за все дотримуйтеся правил зберігання засобів побутової хімії. Не переливайте їх у посуд з-під харчових продуктів, не зберігайте їх на кухні, в холодильнику, в шафах з посудом або харчами. Особливо ретельно слідкуйте за тим, щоб ці препарати не потрапляли до рук дітей. Частою причиною нещасного випадку є самоотруєння. Це буває, коли при роботі з побутовими хімікатами перевищується рекомендована доза речовини або не використовуються засоби індивідуального захисту (респіратор, рукавиці).

Усі засоби побутової хімії необхідно переносити та зберігати окремо від продуктів харчування, медикаментів, у недоступних для маленьких дітей місцях.
Багато препаратів побутової хімії випускають в аерозольних упаковках – дезодоранти для тіла, освіжувачі повітря, отрути проти комах та інші. Їх не можна використовувати поблизу відкритого вогню, зберігати під прямими сонячними променями, нагрівати вище 50 °С або розбирати, оскільки вони є вогненебезпечними. Не можна допускати потрапляння аерозолів в очі.
Особливо небезпечними є отрути, які людина використовує проти гризунів і комах.
Потрапивши всередину організму, небезпечні хімічні речовини вражають органи дихання і травлення. Однак найбільш уразливі щодо їхньої дії нервові клітини головного мозку. Тому сильні отруєння засобами побутової хімії лікують тільки в лікарні, у спеціалізованому відділенні, використовуючи дуже складну апаратуру. У разі потрапляння на шкіру чи в очі хімічні отрути спричиняють небезпечні опіки.
Найбільш розповсюджені отруєння оцтовою есенцією, нашатир­ним спиртом, засобами для знищення комах (інсектицидами), миючими засобами. Ці речовини мають різний ступінь токсичності.
Миючі препарати, наприклад, пральні порошки, засоби для миття скла, раковин, як правило, не викликають тяжкого отруєння. Їхня дія обмежується подразненням слизової оболонки шлунково-кишкового тракту або шляхів дихання, чи то алергічними реакціями (чхання, сльозотеча, закладання носа).
Ознаками отруєння лакофарбовими матеріалами та отрутами, які використовуються для знищення шкідливих комах, є запаморочення, нудота, розлад зору, підвищене потовиділення, психічне збудження. У цьому разі необхідно терміново винести людину на свіже повітря, покласти її на бік, оскільки може розпочатися блювота.
Отруєння нашатирним спиртом може виникнути, якщо його помилково випити замість алкогольних напоїв. Інколи хворому у непритомному стані підносять до носу не вату, змочену нашатирним спиртом, як це потріб­но, а відкритий флакон. Внаслідок необачного руху флакон може пере­вернутися, а рідина, потрапивши до носа чи рота, викличе опік.
Якщо хімічна речовина попала в організм, треба перш за все викликати "Швидку допо­могу" і обов’язково сказати, чим викликане отруєння. В цьому ви­падку до хворого направлять спеціальну бригаду, яка надасть необхідну допомогу. До прибуття "Швидкої допомоги" треба самому провести невідкладні заходи: при отруєнні препаратами групи ФОС (фосфорорганічні сполуки) промийте потерпілому шлунок, для чого дайте йому випити зразу 0,5 л водопровідної води кімнатної температури і викличте блювання. Повторіть цю маніпуляцію декілька разів, що хоча і не дасть повного очищення шлунку, але допоможе вилучити з нього значну частину отрути та зменшить його всмоктування в кров.
При ураженні отрутами опікаючої дії дайте потерпілому випити склянку холодної води, щоб зменшити концентрацію речовини і відповідно її опікаючу дію. Промивати шлунок, викликати блювоту таким хворим не можна. Для нейтралізації кислоти і лугу дайте хворому випити склянку молока. Пити содовий розчин при отруєнні кислотами не рекомендується, так як внаслідок реакції нейтраліза­ції виділяється велика кількість вуглекислоти і тепла, котрі сприятимуть посиленню больового відчуття.
Неправильне користування засобами побутової хімії стає причиною багатьох нещасних випадків. Тому пам’ятайте: етикетки на засобах для чищення, фарбниках, розчинниках, клеях попереджають про можливу небезпеку; вогненебезпечні речовини заборонено зберігати поряд із джерелом вогню, бо вони можуть спричинити пожежу; якщо речовини шкідливі для шкіри, слід працювати з ними в гумових рукавичках; під час використання аерозолів бажано користуватися захисною марлевою пов’язкою. І ще одна порада – ніколи не змішуйте хімічні речовини, бо може відбутися непередбачувана хімічна реакція і навіть вибух.
Важливо знати!
При отруєнні не можна зволікати. Не викидайте упаковку (коробку, флакон), у якій була речовина, що спричинила отруєння. Лікар має знати, який це препарат.