Заходи пожежної безпеки

 1.1.Основні положення Закону України "Про пожежну безпеку"

Закон України "Про пожежну безпеку" від 17 грудня 1993 року (далі - Закон) визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Згідно статті 2. Закону забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої або іншої діяльності посадових осіб. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб.

В статті 5. Закону визначені обов'язки підприємств, установ та організацій щодо забезпечення пожежної безпеки, а в статті 6. - обов'язки громадян щодо забезпечення пожежної безпеки.

Згідно статті 7. Закону державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності здійснюється державною пожежної охороною.

Статтею 8. Закону визначено, що усі працівники при прийнятті на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктажі з питань пожежної безпеки. Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) і один раз на рік - перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки.

Згідно статті 28. Закону на підприємствах з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам та організації їх гасіння можуть створюватися добровільні пожежні дружини.

Статтею 35. Закону передбачено відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні в цьому посадові особи, інші працівники підприємств, установ, організацій та громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

1.2.Загально-об'єктові правила з питань пожежної безпеки

Відповідно до положень Закону України " Про пожежну безпеку " (статті 4-7) Правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форм власності), посадовими особами та громадянами.

Для кожного приміщення (офісного, виробничого, складського) розроблені і діють інструкції про заходи пожежної безпеки, у яких вказані конкретні заходи пожежної безпеки для того чи іншого приміщення.

1.3.Відповідальність за порушення правил пожежної безпеки

Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки передбачена ст. 35 Закону України "Про пожежну безпеку ".

"За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні в цьому посадові особи та громадяни притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством. "

Витяг із Кодексу України "Про адміністративні правопорушення"

Стаття 175. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням, - тягне за собою попередження або накладання штрафу на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 183. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб.

Завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб, - тягне за собою накладання штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 188 . Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду. Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду або створення перешкод для їх діяльності,- тягне за собою попередження або накладання штрафу на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десята неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Витяг із Кримінального кодексу України

Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна

1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально-небезпечним Способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки,- карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна

Необережне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей, - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки

1.Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно
спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду
у великому розмірі, - карається штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2.Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо
великому розмірі, або інші тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Примітка. Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 272. Порушення правил пожежної безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

1. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

1. Порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1.4. Відшкодування збитків

Відшкодування збитків, завданих,порушенням законодавства про пожежну безпеку передбачено ст. 36 Закону України "Про пожежну безпеку".

"Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з порушенням ними протипожежних вимог, відповідно до чинного законодавства.

Посадові особи та інші працівники, з вини яких підприємства, установи та організації понесли витрати, пов'язані з відшкодуванням завданих збитків, несуть відповідальність у порядку встановленому чинним законодавством ".

1.5. Основні причини пожеж та заходи щодо їх попередження

Пожежа - це неконтрольований процес горіння, що створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу і призводить до матеріального збитку. Одночасна поява в просторі трьох факторів: горючої речовини, окислювача і джерела запалення - може призвести до виникнення пожежі.

Горючі речовини різнобічні за своїм агрегатним станом і здатні до окислення. Більшість горючих речовин при нормальній температурі окислюються повільно. Швидкість реакції окислення до стадії горіння зростає при нагріванні горючої речовини. Утворене в результаті реакції окислення тепло створює умови для самостійного розвитку процесу горіння. Відповідно, щоб горюча речовина запалилася і продовжувала горіти, як правило необхідні відповідна кількість кисню повітря і наявність теплового імпульсу, здатного нагріти горючу речовину до температури його запалення. Швидкість горіння твердих речовин в значній мірі залежить від умов притоку повітря і концентрації кисню в ньому. При зниженні вмісту кисню до 5-14% горіння твердих горючих речовин припиняється. Виключення складають речовини, які мають у своєму складі кисень, наприклад нітросполуки.

Кожна горюча речовина здатна загорітися, але для цього необхідні різні джерела запалення. У тому випадку, коли температура джерела запалення буде нижчою від температури само загоряння горючої речовини, чи коли кількість теплової енергії джерела запалення буде недостатньою для підготовки системи до горіння, загоряння не відбудеться.

Наприклад, розлитий бензин, потрапивши на паропровід з температурою поверхні 200° С, не спалахне, так як температура самозапалення бензину більше 250° С; мазут, який має кімнатну температуру, неможливо запалити іскрою, так як теплової енергії іскри недостатньо для утворення горючої концентрації парів мазуту з повітрям.

Джерелами запалювання можуть бути: відкритий вогонь, розпечені продукти горіння і нагріті ними поверхні, тепловий прояв електричної енергії, механічної енергії, хімічної реакції, сонячної енергії та інші джерела запалювання.

Основними причинами пожеж можуть бути:

• необережне поводження з вогнем, паління цигарок в неустановлених місцях;
• порушення правил пожежної безпеки під час улаштування та експлуатації електроустановок (в тому числі використання побутових електронагрівальних та інших електроприладів, що заборонено протипожежним режимом), коротке замикання електропроводів;
• порушення правил пожежної безпеки під час виконання електро - газозварювальних робіт;
• несправність виробничого обладнання;
• попадання високої сторонньої напруги на технологічне обладнання;
• розряди блискавки;
• самозаймання речовин і матеріалів;
• підпали.

За статистикою найбільша кількість пожеж виникає від необережного поводження з вогнем та паління цигарок. Непогашений недопалок або сірник, потрапивши в середовище, де можуть знаходитися горючі матеріали, призведе до їх загоряння та виникнення пожежі. Для запобігання цього, на об'єктах паління дозволяється тільки за межами будівель в установлених для цього місцях. Заборонено також застосування відкритого вогню та спалювання горючих відходів.

Значна кількість пожеж виникає від порушення правил пожежної безпеки під час улаштування та експлуатації електроустановок, короткого замикання електропроводів.

Коротке замикання виникає у результаті порушення ізоляції в електричних проводах, кабелях, машинах і апаратах. Небезпека полягає у тому, що струм при коротких замиканнях досягає десятків і сотень ампер. При цьому виділяється велика кількість тепла і загоряється ізоляція, плавиться метал з викидом в оточуючий простір іскор, здатних призвести до пожежі. При перевантаженні електромережі відбувається швидке теплове старіння ізоляції, що також призводить до пожежі.

Для запобігання пожеж від порушення правил пожежної безпеки під час улаштування та експлуатації електроустановок, короткого замикання електропроводів повинні виконуватися вимоги Правил улаштування електроустановок.

Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких уставок забороняється.

З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо). Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалуджувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання й пошкодження ізоляції стиків. Струм утрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів.

Нові підключення різних струмоприймачів (електродвигунів, нагрівальних приладів і т.ін.) необхідно проводити з урахуванням допустимого струмового навантаження електромережі.

Заміри опору ізоляції електричних мереж мають проводитися в терміни відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок .Одною з характерних причин пожеж на більшості підприємств являється порушення правил пожежної безпеки при проведенні вогневих (газоелектрозварювальних) робіт. У більшості випадків пожежі і загоряння виникають від попадання іскри у розташовані нижче чи суміжні приміщення, в пустоти перекриттів, перегородок стін, а також у вентиляційні системи, шахти, канали, де можуть бути горючі матеріали. Для запобігання пожежам від цієї причини в структурних підрозділах наказами визначені постійні місця проведення вогневих робіт та порядок проведення тимчасових вогневих робіт.

Тимчасові вогневі роботи повинні проводитися тільки за оформленням наряду-допуску, після узгодження з інженером пожежної безпеки та виконання усіх передбачених заходів пожежної безпеки.

Для попередження пожеж від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів будівлі облаштовуються блискавкозахистом відповідно до вимог РД-34.21.122-87 «Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений».

Пристрої захисту від блискавок необхідно підтримувати у справному стані, для чого регулярно проводиться їх ревізування: для будівель і споруд І та П категорій захищеності від блискавки - щороку, для Ш категорії - не рідше 1 разу на 3 роки зі складанням акта, у якому вказуються виявлені дефекти. Усі виявлені у пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти підлягають негайному усуненню.

В цілях запобігання пожеж від самозаймання речовин і матеріалів під час зберігання слід ураховувати їхні пожеже небезпечні фізико-хімічні властивості (здатність до окислення, самонагрівання, займистість у разі потрапляння вологи, взаємодії з повітрям тощо), сумісність, а також ознаки однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожеж.

1.6. Вимоги щодо утримання території та доріг

Ворота в’їзду на територію об'єкта, що відчиняються за допомогою електроприводу, Повинні мати пристосування (пристрої), які дають змогу відчиняти їх уручну.

Стоянка транспорту на відстані менше 10-ти м від в'їзних воріт на територію об'єкта забороняється, про що повинен вказувати відповідний знак заборони.

Територія об'єкта повинна мати освітлення, що забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків і споруд.

Протипожежні розриви між будівлями, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. їх не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд.

Дороги, проїзди та проходи до будівель, споруд, пожежних водо джерел, підступи до зовнішніх пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, очищатися від снігу та льоду.

Основні проїзди, проходи повинні мати тверде покриття. Забороняється довільно зменшувати нормативну ширину проїздів.

Усі джерела водопостачання для потреб пожежогасіння повинні мати придатні під'їзди.

Стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель менше як за 5 м від пожежного гідранту (ПГ), забірних пристроїв водо джерел, пожежного обладнання та інвентарю на поворотних майданчиках тупикових проїздів забороняється. У зазначених місцях слід установлювати відповідні знаки.

Розпалювати багаття, спалювати відходи, тару на території об'єктів забороняється.

На території об'єкта, де паління дозволяється, визначаються, позначаються знаком або написом і обладнуються урною або попільницю з негорючого матеріалу спеціальні місця для паління.

1.7. Дії працівників у разі виявлення порушень правил пожежної безпеки.

У разі виявлення порушень правил пожежної безпеки працівник повинен негайно усунути ці порушення і доповісти про це своєму керівникові. Якщо не можливо усунути виявлені порушення правил пожежної безпеки, працівник повинен негайно доповісти про це свого безпосереднього керівника. В разі, якщо виявлені порушення правил пожежної безпеки не усунені, про це необхідно повідомити інженера з пожежної безпеки .

1.8. Організація пожежної охорони на об'єкті.

Для забезпечення пожежної безпеки та контролю за станом пожежної безпеки згідно із Законом України "Про пожежну безпеку" (статті 4, 5) на об’єкті створюється відділ охорони праці та пожежної безпеки, за своїми посадовими обов'язками здійснюють перевірки протипожежного стану територій, будівель, приміщень, надають керівникам обов'язкові для виконання приписи з питань пожежної безпеки. Здійснюють повсякденний контроль за дотриманням встановленого протипожежного режиму. Проводять інструктажі, спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) з питань пожежної безпеки з працівниками.